Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2660
Творів: 49666
Рецензій: 94160

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Містика

Сон в лікарні

© Катруся Степанка, 30-07-2012
Багато різного приходило у сні,
усе забулося, неначе і не спала,
закарбувалося у пам’яті мені
з моменту… на дорозі як стояла.

Дорога ця, до рідного села.
На праву сторону –  поля безкрайні,
капличка в лівій стороні  мала,
навкруги неї могилки звичайні.

Стою і думаю: "Залишилося мало
дороги йти, щоб могилки скінчились.
Успію. Поки темно ще не стало,
бо вечоріє, сонце закотилось".

Іду… немає геть ніде нікого,
цвинтар вже майже в мене за спиною.
Десь люди узялися йти від нього,
спочатку мало.
                …більше…  йдуть за мною.

А де беруться, теж не зрозуміло,
понад могилами з повітря виростали,
наче прозоре, наче й ні - їх тіло,
я не хотіла того роздивлятись.

Всі кольори коричневими стали,
пропали могилки,  десь ділася дорога.
Ні днів, ні років… і віки пропали,
часу немає.
                               Мертва і тривога.
Суха земля.
                       Не репана, а рівна.
Пилюка ніби є, вона припала,
коричнева
                   і хоч би бадилина,
тверда як камінь, бо води не знала.

З усіх сторін до мене в тишині
підходять люди –  легенько одіті,
та не страшні, звичайні всі, земні.
Без пори року…
                          тепло ж, як у літі.

Не є тривожно і мені не страшно,
я починаю мовчки всіх хрестити…
сама молитва з вуст виходить плавно,
її я починаю говорити.

«Во ім’я  Отця і Сина, і Святого Духа» –
проказуючи чітко, кожне слово,
лише ось це, хочуть почути їхні вуха,
вони для них, як вогнищу є дрова.

Не напирають, щоб не налякати,
а ніби ходять повз мене… навколо…
Мені лишається одне – молитву знати,
читати і хрестити всіх довкола.

Мій загострився погляд на бабусі.
Бабуся впевнена я, з виду ж молода,
вона із ліскою, але в постійнім русі,
а поруч, далі… дівчинка мала.

Цій дівчинці, років мабуть дванадцять,
вона єдина є така маленька –
найсміливіші.
                           Мене не бояться,
найближче підійшли, в платтях легеньких.

Не спішно їх хрещу, але читаю
молитву іншу: «Да Воскресне Бог…»
Людей все більшає,  вони вже напирають…
не зупиняюсь: «Да воскресне Бог…»

Всі збились колом – я посередині,
вже так багато,  а ще йдуть і йдуть…
і молоді, старі і в повній силі…
окрім дітей, видно не той їм путь.

Щоб більшій кількості людей хреста прийняти,
кудись поділися тіла.
                                         Лишились лиця.
Вони так тісно всі старались стати,
стіна повстала з лиць.
                                           Немає місця
навіть і голці десь щоб прослизнути.
Спокійні, без якихось почуттів,
щоб а ні слова не змогло і промайнути
і щоб хватило на усіх хрестів

Я ж, впевнено кладу хреста наліво
і: «Да воскресне Бог…»,  – все промовляю.
Так само чітко – прямо і направо,
в четверту сторону спокійно повертаю.

Закінчила.
                     Але стіна навколо
не ворухнулася і виходу немає,
тоді рукою, на початку кволо,
потім сильніше… стінку прориваю.

Усе спокійно, без страху й тривоги
роблю дорогу.
                             Далі що?
                                               Не знаю.
Стіна та, ніби павутиння.
                                          Всього трохи
до неї я зусилля докладаю.

Де проривала, там лице мужчини,
ще не старого, тут немає меж,
у чорній, ледь відрощеній щетині,
та не поранила його і інших теж.

Стіну прорвала.
                     Що там?  
                                     Все в тумані.
Усе розмите – хвилі у воді.
Рукою розвела туман.
                                  Надія в тайні.
Не знаю, що чекає впереді?

Все розійшлося, сірого немає,
там світло і яскраві кольори…
Там  випускний і бал якраз триває,
найліпшої і безтурботної пори.

Молодь щаслива, гарна, чепурненька,
лиця аж світяться…
                              за столиками вище
і я між ними, теж є молоденька,
теж випускниця, літ мені не більше.

За руку взяв хлопчина молоденький,
веде із жартами: «Сварю, то будеш знати.
Тобі ж бо виступати, як маленька,
не попередила, що хочеш ти співати»

Підвів до краю, ми ж бо на балконі,
внизу є зала, танці там і співи,
нам видно все навкруг, як на долоні,
так добре тут і весело людині.

Cпуститись по вірьовці всім потрібно,
а як спускатися?
                              Задумано стояла,
ковзнутися, чи маятником… плідно?
У роздумах таких  від сну я встала.

Вночі мене не кидало в печалі,
раніше в таких снах зі страхом була,
всіх теж хрестила, потім бігла далі,
а тут про негаразди всі забула.

Хоч і виходила у снах, у тих, на світло,
але до того темно було й гірко,
я просиналася, коли  усе розквітло
і забувалися печалі дуже швидко.

Бо відчувала – дала допомогу,
тим, кому вона так була потрібна.
Хрести знімали душам тим тривогу,
для мене була праця та не хибна.

А пам'ять усі сни закарбувала.
Тепер я впевнена –  
                      Хрест  – чудодійна сила.
Сильнішого немає.
                                Ще на рівні стала
Молитва – ось, дає що крила.
                      

2012р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.59272289276123 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …