Хочу стати білим снігом.
Бо він справжній.
Досконало красивий.
Миттєвий, як щастя.
Прекрасний, як любов.
Холодний, як реальність світу.
Тане від поцілунку, як жінка.
Колючий у злому вітрі.
Лагідний, як мама.
Він – найсправжнісіньке диво,
яке дуже часто трапляється у житті,
Ми топчемося по ньому ногами
і рідко хто всміхнеться –
гляньте, сніг падає.
Так щиро всміхаються діти.
Вони теж – справжні.
І знають, що сніг – це щастя.
