збезчещені значення відступають
сестер покривають наші сини
раби озолочені колупають
старі рудники моєї вини
де ставлять трагедію –
не знайдеться
месій для народів
обманний жест
осиплються зорі впаде фортеця
засуджені згодяться на інцест
нічого не змінить і не відкупить
не викупить
не підкупить
не вб’є
очищене слізьми від шкаралупи
напоєне кров’ю серце моє
2001/2012
2. ***
трюми пам’яті розграбовані
чи бандитами чи піратами
не лікуються рани зболені
доведеться тут і помирати нам
чи то з хворості
а чи з голоду
а чи з відчаю
невідомо
ність
ні землі тобі ані городу
діставала всіх твоя обраність
а чи сам помер
а чи стратився
у приймальнику-розподільнику
із вогнем душі та так загратися
фразотворцю мій
божевільнику
2001/2012
3. ***
в борделях життя обнімали тебе мессаліни
болото борделів обходило боком святе
а ти перед богом з колиски каляєш коліна
і щиро гадаєш що прощений будеш за те
міфічна невинність невинних невинним пасує
тусовка танатоса тоскна і глупа пітьма
невинен як морда манкурта що карти тасує
а кете лиш ката которого звісно катма
босоніж збирати бояни
боятися босів
молоти молитву
пускати сльозу ніби слиз
ти просто набувся
волосся обшарпує осінь
і лащиться листя руде і лискуче як лис
такий антураж туристичного туру у небуть
в друзки подрухотане скло і регочуть біси
ти кате катований маєш належати небу
синочку бо катом і жертвою сам си єси
зомбований мозок забув показатися доктору
шукає шумами причини своєї шизи
а над головою ні крихти не маючи докору
з німим всепрощенням на тебе зорять образи
2001/2012
4. ***
і неначе франциск розпускаєш нічних голубів
з велелюдного раю чи пак велелюдної клітки
як прокльони незрячій країні де плодять рабів
де невчені поети
подаються в ченці та в політики
де стріляють як дич журналістів та інших святих
де не встигши зрости покривається снігом волосся
де кругом мефістофелі вперто чигають на тих
хто двомовність свою називає гріхом двоголосся
наче крик у пустелі пускались за вітром слова
тільки вітер напевно тоді пролітав не попутний
як спадаючу зірку несла безконечна крива
натренований образ
із часом все більш многокутний
чи то пак многогранний...
під гострим прицілом судів
з наболілого мозку що зсохся від розумозгуби
ти неначе франциск розпускаєш усіх голубів
тихо падає ручка
завмерло стискаються губи
хто ще може писати - обачніше стався до тем
бійся правди і бога хрестись на усі забобони
епітафія снігу лежить над зігнилим мерцем
доїдає останки черва під блаженством запони
дайте точку опори!
і зрушу застояну вісь
дайте точку опори!
горлають розчеплені пальці
крони мертвих дубів накривають моря низьколісь
кості мертвих героїв обсмоктують неандертальці
2001/2009
5. ***
(С шуткой, ваше благородие, с шуткой! - Е. Войнич)
це світле плаття належить блазню
цей жовтий колір
дзвінки бляшані
знаю - істоту некуртуазну
важко сприймати в такому плані
та справжній блазень - гордість дантиста
один з найкращих людини видів
і недаремно іще з дитинства
мене тягло до таких прикидів
картата куртка
штани смугасті
ковпак
перуки жмут волохатий
блазень ховає очі погаслі
блазень не має права збрехати
бо фальш нагонить гидку оскому
на перекислі глядацькі пики
тож нецікавий клоун якому
капають сльози на черевики
мусить він мати нерви залізні
а рухи й жести цілком природні
і заховавши погляд за лінзи
з жартом іти по краю безодні
2001/2011
