а за вікнами парк
мов рибина що знята з гачка
коливаються мляво листочків плавці гостропері
у розсіянім світлі чиясь невелика рука
виколихує серце моє у тонкому фужері
хтось узявся за шпажку –
й незграбно летить на палас
м’якоть мозку мого
на солоні порізана куби
я – продукт свого часу
його премійований клас
і готова куди там завгодно – хоч чортові в зуби
жовтим квітом - - лілеями - -
сонця укус на плечі
на артерії сонній
навколо снують лотофаги
згусток крові - - маслина - - на тьмяній столовій парчі
завершальний штришок до вампірської мильної саги
джин розмахує пляшкою
істина тоне в вині
перевтомлена пам'ять клубиться в клітиннім карбоні
ми як цінні папери
як знаки Його водяні
як примарні надлущені шістки на світлій долоні
2010-2011
2. sun_lover
sun_lover - це квітка така
це принаймні співзвучно
я чула від когось що соняхи – теж їх підвид
sun_lover буває напрочуд допитливим учнем
та часто буває і так що затнеться – і квит
sun_lover – це тисяча міток
усе через кому
такий многовекторний
прямо як шаховий ферзь
у нього відшиблена логіка жовтого дому
у нього як правило дуже привабливий фейс
sun_lover хороший
його ображати не варто
бо все пригадає хоча безумовно простить
стосунки з цим типом підвладні лиш віянням фарту
він буде з тобою навічно якщо пощастить
а ти розбирайся в його нескладухах і ляпах
а ти зарікайся і плюй через ліве плече
вліпивши в розтулені губи цілунок як ляпас
sun_lover лукаво всміхнеться й притьмом утече
2010
3. під назвою never
і лишився мабуть спеціально на те щоб розстроювать нерви
оберемком картинок які постирати рука не долізла
ідилічним альбомом пейзажів країни під назвою never
де мою об’єктивну реальність ламала двовигнута безуму лінза
і заїжджений спогад
кружляючи голкою по коридору аорти
заглядає у серце мов учень який помилився класом
що він тут загубив зараза
невдала жертва аборту
пожиттєвий адепт соціальних мереж
і мобільний класик
і зруйновано всі сподівання виграти в долі в дев’ятку
як колоду заюзаних карт її гладити проти шерсті
лиш тоді при кінці коли випаде шанс почати спочатку
(точно знаю)
прийде і до вуст моїх смертю торкнеться
жерстю
і підводячи підсумки десь у вузькій як череп комірці
усвідомлю що глина буття піддається силі нажиму
тож чи варто здіймати бурю в відміряній богом мірці
проти правил ділити мінус на нуль
усесвіт – на схід і порожню множину
2011
