© Інна Пінна, 25-06-2012
|
Я в сні живу, живу я снами.
Спитай мене, не маю тями
Який сьогодні день, яке число,
Для мене все бадиллям поросло.
Щодня я ніченьки чекаю,
В надії очі закриваю
І ти приходиш, наче на яву,
Я бачу посмішку твою,
Я чую те, чого не чула,
Все так як і раніше було,
Кажу все те, про що мовчала…
Лиш не кажи, що все пропало,
Що пізно повертать назад.
Я не говорю невпопад,
Я вибачаюсь. Знаю, ти пробачиш.
Все буде добре, ось побачиш.
Та ні, прошу, не відвертайся!
Куди ти йдеш, прошу, зостанься!
Я не прокинусь, я не хочу!..
Та сон скінчивсь, відкрились очі.
І знову день, куди подітись?
Я хочу сон свій додивитись.
Чекай коханий, вечір скоро,
Я знов прийду на ту розмову.
«Чому являєшся мені у сні?»-
Таке я не скажу тобі,
Хоч ці слова я добре знаю,
Про це тебе я не спитаю.
Я просто хочу вічно спати,
Тоді я зможу точно знати,
Що ти зі мною, ми удвох,
Нам не завадить навіть Бог.
2010 рік
|
|
кількість оцінок — 0 |
|