я всілякі роблю дурниці
я збираю безглузді речі
почуваюся наче в в*язниці
коли день переходить у вечір
і ночами складаю вірші
щоби просто не з*їхати з глузду
комусь, звісно, буває і гірше
хтось спасіння шукає в розпусті
хтось у пляшці знаходить розраду
хтось на близьких злість зриває
я ж ще вірю, що гірше позаду
поспіль двох чорних смуг не буває!
і з надією дивлюсь в майбутнє
для кохання я серце відкрила
де ж ти, зустрічі мить незабутня?
розправляю я мрії вітрила...
