Тепло сердець минулого Майдану
Понині гріє помаранчем літ,
Тож віддамо тим людям гідну шану,
Щоб увійти Вкраїні в інший світ.
Згадаймо чай, який несли бабусі,
І хліб святий із українських піль...
Народе мій, ти зрозуміти мусиш,
Що наш Майдан - за правду вічний біль.
У вірі люди наче мали крила,
Та день і ніч стояли, мов ковил,
І перемога радістю накрила.
Але незгода впала, наче пил,
В очільників не вистачило сил -
Розкол зламав до майбуття вітрила.
