Мурличуть мурлики, співають нічні метелики
Гуркочуть дороги вздовж вулиць безликих
І сутінки падають, килимом темрява стелиться
І пошепки в темряві тихо муркочуть мурлики
Забуті твої черевики - вже літо, вони ще осінні
Забута помада, забута любов не закрита
Щукаючи інших, я мешкаю поруч із тінню
Твоєї любові, що в сутінках ще мене кличе
Ти мабуть вже з іншим, я майже одружений завтра
Обличчя твоє - фантом для усіх соціалок
Листи не відписані, ти себе забула забрати
А я тебе досі не можу по-справжньому зрадити
Мурличуть мурлики, мені на коліна вмостившись
Мій пес тихо виє до неба крізь вікна відкритого
Недопалки спогадів тліють про тебе і тебе
Повзуть уздовж вулиць сутінки оксамитові
Мурличуть мурлики...
