Коли я далеко від Львова
Найбільше сумую за дощами
За розквашеними акварелями дитинства
Краєвидами мрій, чудесами
Які криються під мокрими парасолями
Пальтами, сукнями, душами...
Коли я у Львові - тут дощ
Завжди дощ, варто мені вийти на перон
Стріпнути білий пух снів з рукава сорочки
Облизати коричневі губи від дешевої кави
Варто мені вийти у гущу знервованих таксистів
Тут завжди дощ, наче по-іншому й не буває
Наче це місто покрите дощем споконвіку...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design