той хто пішов на полювання
нічого не сказав рідним
він узяв рушницю
і вийшов
не зачинивши двері
на двір
де було багато дичини
що сиділа на
лавках
та гомоніла про пенсії
про владу
та про сусідів
полювальник заліг у засідку
серед кущів
і став чекати
приладнав снайперський
приціл і вставив обойму
набоїв у кумедний
карабін
його не бачили
бо кожен
думав тільки про своє
і тільки ляпав язиком
не помічаючи нічого
навкруги
чекав
курив
діти дивились на нього
як на
диво
що сидить в кущах и палить цигарки
не звертаючи уваги на них
він дочекався першу дичину
то був хряк з третього поверху
і його було вбито першим
далі ліг під кулю ведмідь
з другого
а далі і дичина не така
вже і поважна-
лисиці зайці
останнім із засідки
було вбито вовка
що жив на шостому
потім полювальник
зачистив двір
вже не ховаючись
і багато кого вбив
не дивлячись на зріст и вік
поки не скінчились набої
закінчивши час полювання
пішов до дому
і сів
обідати
після такого
полювання треба було
і відновити сили
а далі дивився телевізор
читав газету
пив чай
і розмовляв по телефону
карабін поставив біля дверей
щоб ввечері йти знову
на полювання
дичини було ще так багато
у сусідньому дворі
ліцензія діяла тільки дві доби
на відстріл скажених сусідів
і треба було поспішати
щоб встигнути
і влада дала премію
і повісила його фото на
площі як кращого полювальника
на скажених сусідів
від стурбовано
думав про набої
щоб вистачило
для усіх
хай їм біс!
скаженілим людожерам
хто ляпає язиком
з ранку до ночі
і стримує потік
праведного гніву
