Це сяйво, цей світ що в мене є.
Коли моє бажання, моя любов, мої уподобання,
Тепер дарують лиш сум’яття.
Коли кохання хочу я оберігати…
Із смутком проживаю я життя.
Ти Вітер, Ти мій вогонь, Ти полум’я надії,
Що в серці прагну зберегти.
Той янгол що втомився,
Що хоче світу донести…
І я впаду в твої обійми,
В жар полум’я, твого вогню.
Бажання істини й любові,
У сяйві місяця, розвіє дим.
Там де відродження загоїть крила,
І дотик щирий заспокоїть,
Ти полум’я мого вогню.
