Нарешті сніг пішов. І біле простирадло
Накрило білий світ. Який прекрасний сніг!
І я стояла там, безсила, безпорадна,
А це важке рядно стелилося до ніг.
Я - той самотній кедр, що в сніжній млі дрімає.
Лиш бачу уві сні не пальму на скалі,
А цей, реальний, світ. І тут мене тримає
Лиш цей пухнастий сніг на крижаній землі.
Нарешті сніг. Сипкий і білосніжно чистий,
Незайманий, простий, мов аркушик новий.
Як добре, що він є, цей січень небарвистий:
Він сипле тихий сніг у голові моїй...
