|
|
| Авторів: |
2702
|
| Творів: |
51817
|
| Рецензій: |
96131
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 32795, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.119.156.220')
Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
катакомбна лірика
|
|
|
| © Дмитро Kуракін, 17-04-2012
|
На допиті некросадистський мент,
По виду і по суті – екскремент,
Погрожував в’язницею довіку
Чи, зґвалтувавши, кинути у ріку.
Якийсь смердючий СБУшний глист
Доводив начебто я – екстреміст,
Що я ж бо ворог власного народу
І триста літ не вийду на Свободу.
Прибіг із податкової шакал –
Шниряв, шакалив, швидко щось шукав
І акт складав: порушені закони,
В бюджет сплатіть, будь ласка, три мільйони.
І слідом приїздили бандюки,
Жбурляли стопудові матюки,
Та старший, зашкарублий хрін собачий,
Брехав, що я конкретно накосячив.
А потім пінився московський піп,
Який від жиру ледве не засліп,
Про те, що я порушую основи:
«Як нехрещений – зась до тайн христових!»
Свиня в погонах, пане прокурор,
Буденно уособлював терор,
Старався запроторити за грати,
Щоб катувати і закатувати.
Та більш за всіх старалася суддя,
Шипіла: «Не достойний ти життя.
Суспільство виведу із-під удару
І, попри заборону, - СМЕРТНА КАРА!»
Ба, охоронець, знаний людолов,
За все життя мізинця не вколов,
Післяобід, як варта закуняла,
Я на Свободу дав успішно драла.
Було в житті добро, було і зло,
Та що було – давно вже загуло,
Не намагався мститися Природі
Й ніколи я не зраджував Свободі.
17/04/2012
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
