Чого біжиш, панянко нерозумна,
Слізьми собі псуючи макіяж?
Чом біля річки гордо і бездумно
Штовхнула подарований "Грильяж"?
Ятриться думка криком полум'яним,
Жахтить душа, немов ковальський горн,
Чому кохання зоставля так рано
Запал юнацький: зустрічі, попкорн?
Збивай росу ногами у панчішках,
Втікай, ридай і репетуй без меж.
Порад чомусь не подано у книжках,
А від себе, людино, не втечеш.
Твоя любов жевріє на світанку,
Гойдаючись у калинових вітах,
Закутуючи в сонячнім серпанку
Картатий ранок у янтарних квітах.
Сльоза брудна від туші ─ ще на віях,
Заради тебе він здолає гірський кряж
Не толочи траву у безнадії,
А лізь у воду й діставай "Грильяж".
