На засохлому дереві
Дім тобі, пташко,
Вітер з коренем вирве
І тоді, бідолашко,
Ти злетиш у безвиддя,
Тихо долю клястимеш,
Адже ти ще знаєш,
Що за тими дверима,
До яких довгий шлях
Попід зливами злими
І ночами мовчазними,
Що за тобою по сліду
Линуть наче невпинно,
Та небезпричинно…
За далеким пагорбом сухим –
Інша країна,
І тепер ти перед тими дверима,
Що сховали новий день,
Новий відлік твого часу,
Твоєї дороги і польоту
Над колишніми порогами,
Засторогами і знаннями
Про цей світ і про те,
Що може бути,
Якщо не ризикнути…
