я благаю тебе
навмисно зроби мені боляче
розіпни на своєму важкому хресті
чи хребті глибокими ранами
але не давай остаточно піти
нестерпними холодами
ненаситними п'явками впивайся у шкіру
і танцюй беззупинно танцюй
допоки не спинить музика твоє cполохане тіло
дівчинко ти стала несправжньою
ти стала занадто вразливою
краще випий гарячої кави
там багато тепла і любові
у твоїй душі є дзеркало моєї правди
тому бреши мені правдою
викрадай мене знову і знову
ліниво народжуй у собі невірші
cкоріше щось подібне на сповіді
із криги у холод
із ліжка у ліжко
від тебе у безмір
грітись до тіла що поряд стихає
бурмоче про сни де живуть колишні коханці
що часто приходять і цілують у пальці
благають повернутись до сонця обличчям
думками торкатись твого відображення
стискати у грудях німі погляди спільних фотокарток
і бачити інколи сни не про тебе
пити росою твої солодкі губи а потім
шматувати не надто стиглі яблука
зимові мабуть із глибокими зморшками
аж холод продирається у кістки і ломить щосили
я
люблю
тебе
