Гаталá промчало буйне літо
І, зігрівшись дрібкою тепла,
Босака пошвендяло пристріте
Старцювать од міста до села,
Неудатне в осені просватать
Кілька днин погожих…
Берести
Поставали думно коло хати,
Як бувалі й мудрі старости.
Рушники мережані зі скрині
Чи на згад опасистий гарбуз, –
Щó подасть поштива господиня?
По талан прийшли
чи по ганьбу?
У святочне вдягнена калина,
Старостів загледівши увіч,
Зашарілась кетягами чинно, –
Колупає тин, як дівка піч…
Чарівливі óбрази провінцій,
Поспішаю виповісти вам,
Як любов наповнює по вінця
Незглибиму суть мого єства!
