Логогрифом називається фраза або набір фраз, що містить послідовність слів (у випадку вірша ці слова як правило є римами), кожне наступне з яких отримується з попереднього відкиданням однієї літери. Порядок слів у логогрифі може бути і зворотним, коли кожне наступне слово отримується з попереднього додаванням однієї літери. Допускається відкидання або додавання на кожному етапі не однієї, а кількох літер, і не обов’язково на початку або в кінці слова, але і всередині.
* * *
Поглянь, як пишно мокра са-
кура – садів і гір окраса –
цвіте, яка у ній краса!
А ще тут жовтолиця раса
живе й дасть не одного аса.
В задумі тільки й мовиш:”Са”,
Й у відповідь долине: “А...”.
* * *
Лошатка ржання: “Е-е-е...”
Де світло й пітьма, де?
За ніччю день іде,
Й за мить – нема ніде.
О, знало б ти, гніде,
Де ясні ті огні, де?
Бог зна, та Бог – ніде.
* * *
Чи ж хочем шалу весен і
Осінніх сльот? Ми кажем: “Ні!”
І хоч погожі літні дні,
Та все ж тиняємось одні.
Чи ж бути разом ми не годні?
Й луна у відповідь: “Ми згодні!”
* * *
А Ра – Іра: віра звіра.
* * *
Зло повзло,
Сало гасало,
Тіло летіло,
Рило барило,
Мило томило,
Рало карало,
Било губило,
Шило душило,
Гало благало,
Жало бажало,
Діло раділо,
Став заростав.
* * *
Годні – згодні?
Ні, одні бодні
І дні одні холодні.
* * *
І ні ліні в коліні,
І ні тіні в сутіні,
І ні сині в росині,
І ні бані в ковбані,
І ні лані на лані,
І ні коні в законі,
І ні поні в запоні,
І ні Тані в сутані,
І ні Вані у рвані,
І ні Ані – пані в жупані.
