Потепліло вже відколи –
Сонечко прокинулось.
Підійшла пора футболу,
Поспішав на гру і лось.
Лось згубив щось – не згадати
Певно річ та незначна:
Йтиму й я м’яча буцати –
Бо без спорту – не весна.
Матч почався: зайці, білки
На воротях лось й бобер.
Кріт свою залишив нірку –
За арбітра він тепер…
Перший тайм. Зайці програли –
Щось м’яча не ловить лось.
Восени ж голів не мали,
Навесні таке в нас ось.
Що ж воротар цей незграбний?
В спорті ловким варто буть!
Кепсько геть без рогів-граблів –
Лісу ж першість не дадуть.
– Не сумуйте. Друзі, прошу –
Перший тайм – то не фінал.
Щодо ріг – важезна ноша,
З ними клопоту чимало.
І коли минає осінь
В лісі звалюємо їх.
Та вас втішу – вже невдовзі –
В мене виростуть нові.
