У моря-океани ні з ким мені іти.
Лічити мінути, перебирати, як струни,
довготи й широти.
Дегустувати тубільні напої.
Оминать галасливі порти.
Ховатися від піратів.
Чи стати піратом.
Натягувать фоки і гроти.
Рано чи пізно небо
притиснеться до води,
І у синіх обіймах третьому стане тісно.
Я опускаюсь на дно.
Але тут глибина – це зворотний бік висоти.
Тому я підіймаюся вище.
