Співаймо ж цю пісню під громів удари
Під вибухи й кулі, під іскри пожарів,
Піж Прапором Чорним вперед йдемо ми,
Під звуки набату, під заклик сурми
Зруйнуємо браття палаци й кумирів,
Збивайте кайдани, зривайте порфіри,
Задосить неволі, достатньо й покори –
Ми втопимо в крові народове горе!
Прокинулась нині – підніметься воля
На стіни Комуни, на гук Равашоля
На заклик помститись за наших братів,
Під гнітом буржуя, у петлях катів.
Їх тьма, що без ліку нуждою розбитих,
Загиблих по тюрмах, на плахах убитих,
Їх сила, о Правдо, що вірні тобі
Полеглі в геройській лихій боротьбі.
Їх стогін витає під небом країни,
Їх заклики й стогін, як лихо стихійне,
Звучить у Парижі, в Кайєнні глухій *)
Що нас закликають на доблесний бій.
Співаймо ж цю пісню під громів удари
Під вибухи й кулі, під іскри пожарів,
Піж Прапором Чорним вперед йдемо ми,
Під звуки набату, під заклик сурми
МАРШЪ АНАРХИСТОВЪ.
Споемте же пѣсню подъ громы ударовъ,
Подъ взрывы и пули, подъ пламя пожаровъ,
Подъ Знаменемъ Чернымъ гигантской борьбы,
Подъ звуки набата, призывной трубы.
Разрушимте, братья, дворцы и кумиры,
Сбивайте оковы, срывая порфиры,
Довольно покорной и рабской любви—
Мы горе народа потопимъ въ крови!
Проснулась, возстанетъ народная воля
На стѣны Коммуны, на зовъ Равашоля,
На крики о мести погибшихъ людей
Подъ гнетомъ буржуя, въ петлѣ палачей.
Ихъ много, безъ счета нуждою разбитыхъ,
Погибшихъ въ острогѣ, на плахѣ убитыхъ,
Ихъ много, о Правда, служившихъ тебѣ
И павшихъ въ геройской неравной борьбѣ.
Ихъ стоны витаютъ подъ небомъ Россіи,
Ихъ стоны, призывы, какъ ропотъ стихіи,
Звучатъ подъ Парижемъ, Кайенной глухой *)
И насъ призываютъ на доблестный бой.
Споемте же пѣсню подъ громы ударовъ,
Подъ взрывы и пули, подъ пламя пожаровъ,
Подъ Знаменемъ Чернымъ гигантской борьбы,
Подъ звуки набата, призывной трубы.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design