Скажи, тобі легше?
не зводиш уже
докупи
оті мільйони обставин
щоб син без дзвінка не приїхав
щоб друзі хату зоставили
тобі пильнувати
спокійно
вела себе мати
безумна і хвора
та раптом - нарешті
в момент
коли Я ПРИЇДУ
припхався упертий клієнт
(вступився б ти діду,
бо дрантя твоє ще латати
до рання,
як не до обіду)
і мусиш йому
доробити діряву машину
і вмиись не встигнеш толком
зголити колючу щетину
....
було нам тоді архіскладно
своє здобувати щастя
та щастя тоді -
приходило,
бо вірили,
що - вдастться!
....
тепер все -
неначе
в старому кінотеатрі
і крісла спустілі
і більма кіноекрану
і світла
занадто багато
і - порвані стрічки фільмів...
тих фільмів, де ми
ще так
беззастережно
щирі...
Звели землетруси часу
нове покоління - DIGITAL.
Змінився - формат і вимір...
От тільки спитаюся - як вперше:
чи ти щасливіший?
Чи стало нарешті легше?
