Сніг біліший за шкіру вампірів
Памятаєш
Ми про них писали оповідки
На потертих аркушах
А потім спалювали і пускали за вітром
Як літачків
Повітряних зміїв
Чи загиблих воїнів за річкою
Провулок з татуюванням собак
Ще залишив слід
Того шляху
Від твоєї кухні до моєї
Від крейди
І старих касет
Гавкають бурульки
На плечі
До жетонів під нігтями
Цей сніг мене більше не ріже
Тільки залишає маленькі ямки
В котрі заливає повітря
Підпалює сніжинками
Як сірниками
