Інколи, коли тобі вже біля сорокá,
боїшся навколо себе сорÓк -
бо і так знаєш, що блискітки -
вже давно в дьзобах..
вистачить лише: "Кра!" -
і випаде сенсація з гнізда..
Та яка там сенсація? Хто кому нині потрібен? -
запитає психолог. -
а Я їй відповім:
"Наприклад, ніхто - нікому,
але все ж таки,
інколи чуже зло потішить ближнього його.." -
" Ну," -.. видихнула психолог і щось собі,
наче мантру, прошепотіла.. і її погляд
ще був довший час відсутній..
А Я вже не витримала:
"Ну, і як, пані докторко,
як Ви це собі уявляєте?"
А вона: "..якщо чесно, ніяк.. -
Поки в собі силу не знайдете,
до тих пір Вам брами до Раю
будуть зачинені.."
"Не розумію.."
"Гм.. це скоріше так, що маєте позбутися сама себе,
і, може, потім, все владнається.."
"Може? А як же оті, глядачі, що очікують сенсацій?"
"Папарацці? Ну що Ви, якi між мною і Вашим довкіллям
можyть виникнути підозра і злослів´я?" -
лікар пильно поглянула і записала собі щось у блокнот..
Наступного дня бульварні клапті
рясніли:
"Лікар-психолог, мабуть, вчинила самогубство..-
обставини з´ясовуються.."
.. Так.. І що тут з´ясовувати? -
Пливу ж на такій же крижині, як і вона.. -
Може, на декілька сaнтиметрів вищій
і на декілька грамів легшій..
Але чомусь до сих пір ще не знаю:
чому цю поляризацію -
(замість "Я - Я" є "Я - ТИ") -
ще звуть дуа-лізм
i ще - несумісною конфронтацією..
-----------------------
I чому полярна ніч і полярне сяйво -
лисиччин хвіст -
так, як це явище називають у Лапландії -
назавше зостануть,
наче розщеплена, кривава рана,
у двоїстих,
прирослих,
наче сіамські близнюки,
снах?..
