Сонце. Велике, кругле, Сонце.
Ти даєш мені світло,
Ти будиш мене кожного ранку
Своїм ніжним променем.
Навіть, тоді, коли душа
від буднів поблідла,
Ти в ній вогник далекого, теплого світла...
Велике Сонце, як добре бути з Тобою.
Як добре відчувати Твій погляд на собі.
Я не боюсь, Ти - мій прихисток,
моя одіж, яка у холод зігріє.
Як добре жити під Сонцем...
Простягнути руки до Нього
і Воно піде на зустріч,
витягне з мороку...
Як добре відчувати Сонце.
~~~~~~~~~
Не бійся Сонця. Воно не спалить.
В Нього є совість, більша, чим наша...
Воно - єство всього живого,
Начало і Кінець, Альфа і Омега...
Від Сонця не сховатися.
Воно бачить наскрізь...
Обійми Сонце. Усміхнися.
Відкрий душу, Сонце не зрадить.
Радій Сонцю, як немовля,
що ловить промінчик на склі.
Коли знатимеш, що дивишся на Сонце востаннє?
Задумайся, що далі буде з тобою?
Ти забудеш Сонце,
але Воно не забуде твої очі і,
за хмарами, поцілує...
