Наша пріла літературна фемен
нагадує заморожений банк сперми
який щойно збанкрутував на радість
саблезубим бабцям. В душі папараці
а на язиці солодкий баунті
всім ідіотам кайфово. Я в ауті
бо я раніше за вас відбув ідіотом
тепер хоч помажте київським тортом
я все одно не збагну до чого тут груди
читають поляків сіськасті лахудри
а на наших зашморг наше певно здохло
або запопсувалося, або окунули в охру
рудим лицеміррям і проституцією корпорацій
з девізом лягти під видавця. Браво, авації
ховаємо окуляри від чтива і сонця –
наша література у вікна силікониться
і тішиться гумовою усмішкою: от яка я баба…
невже ми також сурогатні і нам повна амба?
чому збанкрутували, хто що для цього скоїв?
спливли ми певно схожим на инших гноєм!
Втопивши одразу генія навіть не народивши...
Віршований маневр соромно мені звати віршем!
