На Місяць - вовче сонце
вогняними очима давнини
із темряви глядять Карпати.
Десь по обпалених стежках Бескид
лиш бігають знедолені вовки
і ночі гімн в густих лісах
голодні виють сіромахи.
Та лиш зарано древній дзвін лунав
церков, забутих у воєннім лиху –
з'являється вигнань мара
й проходить партизанська тінь УПА
вовків слідами – брат за братом...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design