(а ми ж білили деревцята
аби сонце не опекло
їх тоненьку кору)
роздмухуємо сирі дрова
сподіваючись
хоча б на бліденьке полум’я
ачей
вижене їдкий дим
що сльозами опікає очі
(а ми ж визбирали всю падалицю
аби яблученятка
на підвіконнях
осявали осінній світ)
але ж мряка неспасенна
чи то світає
чи й сутеніє
одначе
пізно
ПЕРША СПРОБА
... у глибині
осіннього попелу
тліє іще з весни
манюсінька іскорка
зберігає невичахлий жар
двох сердець
роздмухуємо сирі дрова
сподіваючись
хоча б на бліденьке полум’я
ачей
вижене їдкий дим
що сльозами опікає очі
але ж мряка неспасенна
любчику
рятуй мене
осінь
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design