4:30 ранку…
Допивши кави філіжанку
Думки ще все не відходячи
В голові щось роблячи
І так нагадують
Тебе … що люди люблять
Один одного голублять
Обнімаючись вони
Не бояться більше висоти
Кохання, що росте
Травою, не боячись що заросте
Буряном незлагоди й брехні
Я прошу ніколи не бреши мені
Коли ти дивишся у вічі
А знов дивлюся фільм від режисера Гая Річі…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design