Скажіть йому , що я його люблю...
Бо я сама не в силах.
Громом на світ весь прокричіть,
І блискавкою промайніть у небесах!
Скажіть,що хочу повернути
Усе ,що в нас колись було,
І те,що я не можу ще забути,
(хай йому грець!) оте тепло!
Скажіть,що пам"ятаю нашу осінь,
І хочу повторити я весну!
Й зимі,звичайно,прошептати"повернися...",
і постіль літа в хмарах простеліть.
Скажіть йому,що я жива!
Що можу дихати!Ходити!Мрію!
Не буду смуток свій ховати за дерева,
І випущу з коробки я надію.
Скажіть,що зник весь пил моїх підозр!
Й думки всі повернулись на свої місця,
У нього є найбільш потрібен мені козир,-
Тепло його!Його буття!
Скажіть,що досі пишу я для нього
Кожного вечора листи.
Хтось бачить тут здоровий глузд?- банально...
Я просто хочу щастя віднайти.
Скажіть..Скажіть...Скажіть,що я...
Чи ,може,надто пізно?
Ні,ризику я не боюсь!
Перезапуск . Мозок мій.
Програми,пуск,панелі управління...
Не мій...і не твоя..
Усе!Я вільна...
