Тривога. Сум. На мегаліти схожі хмари
Десь з півночі володар неба наносив.
Послухай, це по нам розбиті руки Хари
Так тяжко грають слізно-дощовий мотив.
І звуки, двох сердець торкнувшись по дотичній,
Важким намистом напнуті на кожний нерв,
Відбившись в метафізиці ріки, містично
Розчиняться у езотериці дерев.
А чорне птаство радиться на курултаї
В шипшині, як за лінією Мажино,
Що ми прийшли з ворожої людської зграї,
Безкрилі. Ниці. Богом прокляті давно.
Молись за нас, бо ми не заслужили кари,
За нас за всіх… …за небо гаряче молись,
Бо мегаліти, замасковані під хмари,
Розсипавшись, каменепадом рушать вниз.
7/12/2011
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design