У рожевої, у птиці,
Довгі ноги, наче шпиці,
А її маленький лоб
Ледве-ледве носить дзьоб.
Світанкова зоряниця,
Не фламінго, а Жар-птиця!
Та фламінго пані Зоряни:
хоч на чаплю схожа краплю,
довгонога, та не чапля.
шия довга, лебедина,
та не лебідь птиця дивна.
і не біле, і не сіре,
барви ніжної порфіри
в передвітрянім вечір’ї -
ось яке у неї пір’я.
мов у сні рожевім сниться
світанкова диво-птиця.
тільки дзьоб – якась карлючка,
чи стара хокейна ключка.
може то боксер на рингу?
ні, це птах такий, фламінго.
Про тягучі робочі будні фламінго розповідає Микола Цибенко:
Довгошиїй, тонконогий
Птах рожевий, хвіст розлогий,
Це - фламінго з чорним дзьобом,
В нього вдача чорнороба,
Бо з муляки дістає
Все, що там поживне є.
