Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46322
Рецензій: 90458

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

********

© Іванна, 04-12-2011
заліз під шкіру, як під светр ледь теплими руками,
узяв в долоні серце – нема серцебиття
тепер ми зовсім вільні, тепер ми ніби храми –
пусті, холодні, вічні,
паломників нема.

а зорі розсипаєш з-за пазухи по небу
ніхто не знає більше – це буде наш секрет
зніми із мене одяг – я також ніччю стану
розсип по мені зорі – уранці знов збереш

чекай мене під сонцем, коли надворі злива
згадай мене весною, як впаде перший сніг
такого не буває?
але ж ти віриш в диво,
як діти свято  вірять, що прийде Миколай

посеред магістралей –  я зовсім невидимка
і поміж мертвих слів,  живих давно нема
зігрій об літо руки,
залізь мені під светр
не забирай долонь, поки зігріюсь я.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Валерія, 30-01-2012

[ Без назви ]

© Антоніна Спірідончева, 06-12-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.7398419380188 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …