Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46325
Рецензій: 90458

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Переклад

З Федеріко Гарсіа Лорки. Циганка-черниця

© Той, що греблі рве, 25-11-2011
Присвячується Хосе Морено Вілла

Мовчання вапна і миртів,
та мальви зі сну червоні.
Гаптує черниця ревно
зірки золотих левконій.
Там семеро дивних птахів
хитають лампаду тьмяну.
А церква бурчить, неначе
ведмідь цирковий в кайданах.
Граційно стібки кладуться,
і голка між пальців світить.
Їй хочеться вишивати
ще досі незнані квіти!
Щоб сонях – немов не сонях!
Магнолія – світлом повна!
Щоб місяць завмер шафраном
на білім сукні покрову!
П’ятьма голосами з кухні
озвалися їй грейпфрути,
неначе п’ять ран Христових –
дворів Альмерійських смуток.
Два вершники запізнілі
промчали у ніч із ночі.
Копит здаленілий цокіт
стривожив на ній сорочку.
Аж очі стверділи в камінь,
на гору й на хмару спершись.
Аж серце її схмеліло,
цукрове циганське серце!
Аж наче сонця й рівнини
схопились на рівні ноги!
Бурхливі річки повстали
з фантазії і тривоги!
Вона ж до канви схилилась…
Цідилось крізь гратки світло –
в останні вечірні шахи
замислено грало з вітром.

__________________________

Текст оригіналу:

LA MONJA GITANA

A José Moreno Villa
Silencio de cal y mirto.
Malvas en las hierbas finas.
La monja borda alhelíes
sobre una tela pajiza.
Vuelan en la araña gris
siete pájaros del prisma.
La iglesia gruñe a lo lejos
como un oso panza arriba.
¡Que bien borda! ¡Con qué gracia!
Sobre la tela pajiza
ella quisiera bordar
flores de su fantasía.
¡Qué girasol! ¡Qué magnolia
de lentejuelas y cintas!
¡Qué azafranes y qué lunas,
en el mantel de la misa!
Cinco toronjas se endulzan
en la cercana cocina.
Las cinco llagas de Cristo
cortadas en Almería.
Por los ojos de la monja
galopan dos caballistas.
Un rumor último y sordo
le despega la camisa,
y al mirar nubes y montes
en las yertas lejanías,
se quiebra su corazón
de azúcar y yerbaluisa.
¡Oh, qué llanura empinada
con veinte soles arriba!
¡Qué ríos puestos de pie
vislumbra su fantasía!
Pero sigue con sus flores,
mientras que de pie, en la brisa,
la luz juega el ajedrez
alto de la celosía.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Янушевич, 25-11-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.63282203674316 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …