А коли
Суботній день у смутку сплинув,
Жінки: Марія Магдалина
Й Марія Яковова та
У товаристві Соломії
Взяли пахучої олії
Й прийшли до гробу. Їх мета
Була – небіжчикове тіло
Змастити пахощами вміло.
Вже сонця перли день ронив.
"Хто ж прийме нам із гроба камінь? –
Балакали. – Бо ж ми руками
Не зрушимо його." Вони
Ж побачили, ступивши ближче,
Що вже відкрите печерище –
Ген камінь зрушений рудів.
Зайшовши втрьох усередину,
Незнану стріли там людину –
Юнак у білому сидів
По праву руку від проходу.
Вже мірилися дати ходу,
Аж він до них заговорив:
"Хай ваші плечі не трясуться.
Прийшли розп'ятого Ісуса
Шукати? Він з ції нори
Вже геть пішов по воскресінні,
Не лишивши в печері й тіні,
І в Галілею нині йде.
Тож вам поквапитися лучче
Та повістить Петрові й учням,
Зустрітися з Ісусом де
Вони повинні." Вийшли з гробу
Жінки, мов бісову подобу
Наявно стрівши на землі.
Втекли з порожньої могили
Й ніде про те не говорили,
Що бачили в ранковій млі.
(16. 9-18)
Воскресши ж у недільній днині,
Ісус Марії Магдалині,
Що з неї демонів колись,
Було, прогнав, явився перше.
Вона ж, сльозу печалі втерши,
Пішла до учнів, бо лились
І в тих розпуки сльози ревні.
Коли ж почули, що даремні
Плачі, бо Вчитель повернувсь,
То не повірили спочатку.
Та певності того печатку
Приклали двоє – цим Ісус
Живий постав поперед очі,
Як простували проти ночі
Ті до села. Та ще не всі
З них вірили у воскресіння,
Аж зарипіли двері в сінях
Тії хатини, де присів
З них кожен тихо на ослоні. –
Ввійшов Воскреслий і у слові
Його був докір і жура,
Що не повірили, зчерствілі,
Тому, хто взрів Його у тілі
Живому. І сказав: "Пора.
Ходіть-но ви в світи широкі
Та скрізь Євангелія кроки
Хай робить з вами в ті світи.
Й котрий увірує із люду –
По хрищенню спасенний буде,
А хто не ввірує – затим
Пізнає невблаганність суду.
Котрі ж увірують – повсюди
Чинитимуть тоді дива.
Не вкусять їх отруйні змії,
І смертодійне не подіє
На них, і демонів по два
Й по три вигонитимуть дуже,
Й, поклавши руку на недужих,
Помножать добрих їм годин."
(16. 19-20)
Скінчив на цім земну науку
Ісус та й сів по праву руку
Від Бога. Учні ж, як один,
Всі розійшлись тоді по світу,
Дослухавшись до заповіту.
Господь же сили їм та вмінь
Все додавав на Божі справи –
На проповіді та відправи.
Ті ж Добру Вість несли.
Амінь.
повний текст твору можна знайти тут: http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yevangeliya_vid_marka/ )
