Очі твої не сяють як сонце без угаву,
Уста тьмяніші від червоного коралу,
Смагляві плечей тони не схожі на сніжні кольори,
Волосся темного спадають вниз нитки…
Дамаські білі та червоні троянди бачив я.
Таких відтінків у неї на щоках нема.
Парфумів аромат на квітах й травах,
Значно приємніший, ніж тіла її запах.
Хоч музика лунає більш чарівно,
Люблю я її голос слухати все рівно.
Не бачив я, як богиня над землею лине,
Моя кохана по землі ходить як проста людина.
І все ж, я свято вірю, вона – краля,
Не гірше тих, кого словами прикрашали.
