Мій всесвіт, що пахне ваніллю, горіхами й оцтом
Тонким камуфляжем осінніх полів і тополь
Твій всесвіт як скринька, як струмінь сумної мелодії
Що мляво повзе вслід своїм симетричним октавам
І вранці, пронизана сонцем, в мені замовкає
Мелодія тебе, а ти наче скринька секретів
В яку непроникно хапаюсь потрапити вкотре
Мій всесвіт наповнений тістом, томатами, оцтом
Мій всесвіт - як скриня з платтями, думками, майном
Панчохами темними віри, зневаги, любові
І довгих, сумних безпричинних розмов
Твій всесвіт легкий, карамельний, зухвалий, рішучий
Пахучий, біжучий, леткий і чужий
Мій всесвіт порожній без тебе
