"Я заглядаюсь на свою сусідку,
але поводжуся вельми чемно.
Не зупиняю її в парадній,
не домагаюся в ліфті тіла,
наче байдужий, ведусь порядно,
як джентельмен... А вона б хотіла!
...
Восени мені пишеться, наче п’ється:
...
А сусідка...
Сусідка живе навпроти.
В її погляді зовсім відсутній спротив."
(Сергій Татчин)
Моя сусідка живе навпроти,
Вона – не проти, і я – не проти...
Піду́, куплю їй коньяк і шпроти -
Напрошусь в гості, мов та жеброта…
Скажу їй: «Знаєш, сусідко мила,
Візьмі́мось, врешті, до того діла,
Терпіти, чесно, мені неси́ла -
Бо те чекання так утомило…
Мене, як рибу, спіймала в ве́ршу,
Ось, знов про тебе пишу я ві́рша...
Та це - по-друге, ну, а, по-перше -
Ти ж станеш перша, хоч і не вперше…
А то уп’юсь же, побачиш, мила,
Впаду я духом, опущу крила...
Зніми ж із мене важезну брилу -
Бо погляд в тебе такий сміливий…»
29.09.2011 р.
* Сергій Татчин "Аритмічний спротив" (http://gak.com.ua/creatives/2/30739)
