В ті дні скорботою німою
Наповниться земне буття,
Як доти не було з правіку.
І не спастися чоловіку,
Коли б Господь не вкоротив
Тих днів для обраних при Ньому.
Пильнуйте ж, до чийого дому
Підійдуть з обіцянням див.
"Радійте, спраглі та голодні –
Христос прийшов до вас сьогодні!" –
Казатимуть. Не вірте їм –
Христами будуть самозванці.
Нічна омана щезне вранці,
Хоч трунком багатьох своїм
Брехливим спокусять ті гості,
Навіть із обраних когось-то.
Ви ж попереджені – глядіть!
(13.24-31)
За тих же днів, що по руїні,
Затьмиться сонце в солов'їній
Горішній синяві; й подіть
Своє не знатиме проміння
Де срібний місяць. Не каміння,
А зорі з неба упадуть,
Порушивши захмарні сили.
Тоді Син Людський прийде в силі
І всяк пізнає ту могуть.
І Анголів пішле Він з неба
Забрати вибраних до себе.
Від чотирьох забрать вітрів,
Де край землі з горішнім краєм
Злучається. З весняним гаєм
Ще порівняти б вам хотів
Його прихід. У зелень листу
Та цвіту вдяганку барвисту
Коли вбираються садки,
Всяк мовить: "Літо за порогом!"
Отак і тут: знамення, Богом
Надіслане, узриш таки,
То знай, що вже, цього ось ранку,
Він тут – рукою взяв за клямку
Дверей. Поправді мовлю я:
Ще рід теперішній застане
Усе, що мовлено й настане!
Минеться небо і земля,
Лише словам нема загину
Моїм.
(13. 32-37)
Про день же й про годину
Того не відаю ні Я,
Ні Анголи в небеснім домі,
Лише Отцеві те відомо.
Моліться ж – знати вам ніяк
Часу кінця всевладдя лиха.
Як чоловік, що то від'їхав,
Лишивши вдома наймитів,
І не сказав, коли до хати
Повернеться, та пильнувати
Велів тому, хто й не хотів.
Пильнуйте й ви, долайте втому,
Не знати ж бо, коли додому
Повернеться з дороги пан:
Під вечір, чи по той бік ночі,
Щоб сторож не заплющив очі,
Щоб злодій не проліз на стан.
Тож не лінуйтесь пильнувати!"
повний текст твору можна знайти тут: http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yevangeliya_vid_marka/ )
