Це все сталось в понеділок:
Гусінь на листку сиділа
І дивилась в сиву даль,
Як втікає магістраль.
Гусінь-син згори спустився
Потяг біг. Літало листя –
Цифри, літери та леви,
Поїзд вдаль втікав сталевий.
Гусінь-син спитав у мами:
«Ми ж повземо вдаль так само,
Але він бач величезний –
Засурмить й одразу щезне,
До невидимих садків,
До сестричок і братків.
Мама з листя згризла кусень:
«Певно рідна нам він гусінь.
Та лихий цей вуйко-родич,
Під колесами ми здобич.»
– Чи метелик з нього вийде?
– Синку, ти спитай у діда.
– Дідо, дідо, без обману
Розкажи, що з нього стане.
– В небо, внуку, подивися –
З нього гвинтокрил створився!
