Розкутий мовою Ісуса
Один із книжників незчувся,
Як приступився та спитав:
"Яка є заповідь найперша?"
Плече на стіну храму сперши,
Ісус промовив: "Перша та,
Що зна в Ізраїля й дитина:
"Господь наш – то є Бог єдиний,
Любить Його – твоя мета.
Люби всім серцем, і душею,
І думки силою всією."
А друга заповідь оця:
(Її, як першої спромога):
"Люби, немов себе самого,
Ти ближнього." Затям: в Отця
Немає заповідей інших
Над ці, що є найважливіші."
Тут книжник заходись та й мов:
"Переконав мене тепер ти –
Хороше слово дужче жертви,
А надто – слово про любов."
Ісус, нагледівши ту згоду,
До книжника: "Ти біля броду,
Що в Царство Боже приведе!"
І вже по тому всі мовчали.
(12. 35-37)
Аж поки знову не почав Він
Навчати в храмі. Мовив: "Де
Й коли хто з вас ознаку видів,
Буцім Христос є син Давидів?
Розповідав же сам Давид,
Вияснюючи в цім оману:
"Господь велів моєму Пану:
Сядь опріч Мене, доки вид
Навколо ще цієї днини
Не вистелять нагнуті спини
Недоброзичливців Твоїх."
Тож сам Давид Месію в Бозі
Назвавши Паном, не в спромозі
Месії батьком бути."
повний текст твору можна знайти тут: http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yevangeliya_vid_marka/ )
