..твоє походження і мета перебування -
одне велике питання;
все ж любиш б у т и,
відчуваєш своє перебування так гостро -
зі всіма радощами і болями;
все ж ти, земна жінко -
витвір земний, глиняний,
радієш так незрозуміло сама собі..
своєму тріумфу,
що ще так зухвало можеш,
не примружуючи вічі,
дивитись на зорі й на сонце..
що можеш змішати почуття
і крутити ними в однім гончарнім колі:
любов чи ненавиcть,
зневага чи жага,
милосердя чи байдужість? -
Без імення.. без імення це дурне відчуття -
і ще дивуватися сама собі і не знати свою безодню:
хто ти, жінко? жертва чи так звана "чорна вдова"?
Вже трьох ще перед вінчанням схоронила,
ще трьох вже заміжня з розуму звела,
а ще трьом напророчила
голки неприкаяння..
Кайся і радій, жінко, своєму "земному" тріумфу -
всіх своїх "переможців" пережила.. -
так зване довге життя за ціну вічних програшів ..
за ціну танцю на серці, розпеченім до жаринок,
і тернових голочок ув очах..
Тріумф глини
чи випаленої
майже на півтора тисячі
пекельних градусів
порцеляни?
