Культура, як ініціативне пригадування…
Ернст Роберт Курціус
(Європейська література і латинське середньовіччя)
Жаргонний дискурс, попри ґвалтування мовних смаків, є все-таки адекватом дійсності, іноді страхітливішої за найекстримальніший жаргонний ряд.
Леся Ставицька(A Dictionary of Ukrainian Slang)
Хєр після швидкорукої вечері вичвалаю, бля, із малини
Червень під носом чухає хміль, чути школярські дзвони.
Все, ура, ка-ні-ку-ли!!! Річка насовує в голову глину,
Хто там Цибулько згадав? Курціус чарки поповнив
Пропиваємо матюки. На згнилій шиї запахи пальців -
Перепрошую, друже, не пішло(ну ти, блін, і пишеш)
Все про бринзу задарма, а знаєш, під час мастурбацій
Той самий вихід… Опа! Вульгарій бублики кришить
На останньому есе. Оглядаю крихти в нафігатор
Луповиння порепане…Чуєш, браток, Епіхрєндрій -
Реготання мобільне підсіло, в принципі є розчехлятор
Лови кайф в ніфіга, бо ті факи, як ленінські томи -
Архіхрєндія віків! Абзац! Натураловки лічені краплі,
В аптеці гірчак по рецепту(наслідок шлунку відомий).
Ще блаткомпаха буде! Фігйогознавці - пращурні чаплі
Закостенілих фрогів жують. Бодайбо сексуальні мати
(Sex officia naturalia), не на шістьох! Будуть ще збочені музи -
Шарте по них. Велиструйні митці, пісюноли. Згорів сифілятор -
Тріпоносці жлукбасьте бензин! Фігінтропій «на шарика» лузи
Понтолобих лохерів думати купчать. Бач, оліхтарені ходять,
Що їм до вчень Офігія та ін. З фігоманії бульки читають
Про різні факолизні байки - фуфлайки порцелянової моди,
Або гопострільну бійоматчину, про те, які хрєнові кулепхаї
Вітчизняного виробництва… Опоньки! Спиртяку несе Горацій!
Заходь іконостасе європейської словесності в канун середньовіччя.
Заспокойся Данте. Досить в кущах Венеру лушпарить по сраці
Хай не волає від кайфу! Діставай бульбулятор - обкуримо віче…
Ньютоне, твій фізичний стан - глюк! Яблука в червні не стигнуть
Не мрій про білий налив, отільки волосся заллєш ароматом,
Розкажи Діогену про силу тяжіння, який алкогольну книгу
На зубок знає! От, Андрухович друг! У нього коньяк з чьоколадом
І купа пакетів із тезами постмодернізму - рідного постсамогону.
Базари попруть за нормаль і пише, аж серцю приємно
Так обережно тримає гросбух - Лесин тлумачник жаргону,
Для всіх тотожній розлив, стосортність однаково стремна -
Не всім нутро запасне, чортеняток не бракне зустрічних
Спитайте у Едгара По, кому і навіщо давати по-скільки
Спивайтесь в тарелях озер, та бляха ж, не теоретично -
Колумб мав не тільки тютюн, а й файний драп від інків
Бо в Індії дві сторони, та хрін його знайде, де ж третя?
Інколи на двох, та й бажано так, а інакший завше зайвий.
На шухері той, кому рилом пора заслужений вдар ізжерти…
Овва, друг Котляревський прибув! І як твій Еней завульгарив -
Вергілія дійство захоплює! Дивись, як завзято зачухав
Долоні свої старовинні… Іване, авжеж, тільки ти модератор
Бурсацького сленгу! Місцина вселюдна. О, як набридає сивуха
Вмикайте, мабуть, радейко - нехай бубонить офігатор…
Постскриптум. На шпиль епілог. Блі, екскурси. Ролі минули
Замало корчми для усіх, та й поки сидів з панібратством
То літо в сумний чемодан до решти і серпень запхнуло.
Ображені воду несуть. Та все. Заспокойтесь. Фіглярство
В театрі симпотних ляльок зіграли ми ролей чимало,
Була нам огидна попса. На лоні тремких декорацій
Загралися в карти митці, на змитих афішах лосьйони до сала.
Сивіла розжовує тіні живих, на компі святий Боніфацій
(В колонках піарять ГО), ногами він дрига охоче
В торбинці торішні гріхи - на милість покори щедрівка.
Його інтерфейс на дротах, і жоден хробак не замоче
Скажений сидить доктор Веб. Життя інтернеткіноплівка!
Малини тобі принесу - захавай, вона ж безкоштовна.
Притоптана літнім дощем. А я, пробачай, обіжрався.
Якби ж не твоє молоко, хіба б тут згадалась уборна
(Це просто для того зробив, щоб рима отут не вдалася
Хай буде капець без лайна, доречі з Петра і до Пія
Ніхто дієслівну не ставив)? Мерці компостують мізки
Вчорашнім трамваям, де ще не застигла олія
І досі гниє голова. На рейках збирає обрізки
Булгаков для твору… Он лозунг зажеврів на полі
Спартанці несуть прапори, стоять безробітні пузани.
А я так собі звар'ював, чи навіть на мить збожеволів
Пора, он і осінь прийшла, вже й бетман втікає з майдану
В останнє ворушиться день, на шкірі татується промінь
Узимку народиться жаль, а поки що запахи спеки
Насправді, я бачу лиш секс і море на морі любові
І пофіг на пляжі хто - римляни, німці чи греки.
04.12. - 17. 12. 2006 рік.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design