Гамір в стані
Затим зчинився, бо вони
Збиралися в дорогу знову.
Йдучи в Єрусалим, розмову
Ісус повів між них таку:
"Ось ми йдемо туди на прощу,
А вже збирають там на площу
Гурбу піддатливу й м'яку.
І зажадає натовп суду,
І виданий Син Людський буде,
Первосвященикам на суд.
І ті вберуть Його в кайдани,
І вирок виконать погани
Заходяться – погани ж тут
Лише ведуть людей до страти.
І стануть бити й бичувати
Його, й урешті-решт уб'ють.
І співчуття їх душ не скресне,
Та Він на третій день воскресне!"
(10. 35-41)
Всіх майбуття злякала лють.
Іван же з Яковом на гадці
Тримали інше. Тож бо братці,
Що Заведеєві сини,
Ісусові кололи очі:
"Учителю, просити хочем,
І Ти у тім нас не вини,
Але дозволь, коли в короні
Постанеш на небеснім троні,
То сісти нам удвох обіч
Тебе по праву й ліву руку."
Ісус на те: "З вас котрий муку
Мою пізнав хіба? Із віч
Ходіть моїх-но, нетямущі!
Чи ж до снаги котрому з сущих
Пізнати хрищення моє?"
"Нам до снаги!" – брати завзято.
"Що ж, чашу буде вам наллято,
Й до хрищення дорога є.
Кому ж належно де сидіти,
Не Мій то клопіт, вірте, діти –
Місця вготовано давно."
Коли ж почули решта учнів,
Що браття Заведеї луччих
Шукали місць собі, в одно
Обурилися всі до краю.
(10. 42-45)
Ісус же мовив: "Кожен знає,
Що цар панує тільки раз.
Він доти царювати зможе,
Поки терпітимуть вельможі
Царя. Інакше поміж вас
Повинно бути. Котрий більшим
Захоче стати поряд з іншим –
Слугою стане хай тому.
Котрий же прагне стати першим –
Нехай рабом побуде спершу.
Бо ж Людський Син тут не тому,
Щоб мусів хтось Йому служити –
Він Сам служити посполитим
Прийшов і душу ось кладе
За інші – збочені й гріховні.
повний текст твору можна знайти тут: http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yevangeliya_vid_marka/ )
