Після розлук і вічного чекання
Нам лиш самотність справжній друг,
Лише вона перед світанням
Не забере холодних рук,
І буде йти твердішим кроком,
Ніж ти й упевненість твоя,
І не покине ненароком
Як тіло зморена душа...
Вона одна у сні і днині,
Сльозі солоній і гіркій,
Вона живе в самій людині
І в ній плекає чорторий.
Холодні доторки благання
І втеча, схована в очах,
Тобі не буде повертання,
Ти й так блукаєш по світах...
Після розлук і вічного чекання
Нові розлуки розмалюють час,
Прийде знайоме нам світання,
Самотність з нами повсякчас...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design