Минає спогад, день минає,
Самотній вечір, тихий рай
І сонце котиться за край,
Та десь у морі пропадає
І стомлено мій старий гай
Чекає повені. Лише згадай,
Як дощ дзвінкий з дахів стікає,
А небо жде пташиних зграй,
Як ждуть Великдень. Буде хай
Воно, мов жінка, що кохає
І веселкових днів розмай
Прийде й до тебе, ти чекай,
Хай твоя віра не згасає…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design