У Капернаумі ж Він стати
По тому вирішив. Коли
Самі залишилися в домі,
Спитав Ісус, хоча й по втомі,
В чім суперечка їх була
Як от підходили до хати?
Вони ж мовчали, бо казати
Було їм соромно про те,
Що сперечалися в дорозі,
Котрий найбільше з них у змозі
Йому служити. А проте
Собі не склали думки нині.
Ісус же сів посередині
Між ними й мовив: "Котрий з вас
Доконче хоче бути першим –
Слугою мав би стати перше,
Найменшим серед інших мавсь!"
А там крутилося дитятко,
І мовить Він: "Котрий спочатку
В Моє Ім'я таке дитя
Ось прийме, той Мене приймає.
Мене ж прийнявши, втіху має
Того прийняти, Хто життя
Заклав саме, вдихнувши Духа,
Й мене послав!"
(9. 38-42)
Іван те слухав
Та й каже: "Ось тобі повім:
Були в путі ми стріли мужа –
Не ходить з нами він та дуже
Вже ловко Іменем Твоїм
Вигонить бісів. Ми ж нетязі
Заборонили те наразі."
Ісус тоді: "Не бороніть –
Нехай вертає їм надію.
Бо хто в Ім'я Моє те діє,
До того лихослів'я хіть
Вже не прилипне, як злонамір,
Бо хто не проти нас – той з нами.
Бо хто черпне корець води
Й подасть кому в Ім'я Христове,
Тому спасіння вже готове,
Не згубить він свої плоди!
Того ж чекає Суд напевно,
Хто на малих оцих, що ревно
Так вірують, спокуси тінь
Скерує хижо та проворно.
Цьому хіба млинове жорно
На шию – та в морську глибінь!
повний текст твору можна знайти тут: http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yevangeliya_vid_marka/ )
