Вона грюкнула дверима і розбила моє серце на малесенькі кусочки
Я сидів один в кімнаті, як на дні вогкому бочки.
Я курив без перестанку, все шо попадало в руку,
Проклинав тебе кохану, як чортячу хтиву суку.
Телефон почав дзвонити, але я не піднімався,
Тіки опустився в кріслі, жити я не намагався
Всіх я посилав до біса, у думках, дебільних своїх
Ніби в чомусь розчинився світ паскудний, випадковий.
А-а-а-а, і нікого вже не знав,
Я нічого не хотів,
Втратив я геть все шо мав,
Я забув, час онімів.
Сам один і дим в кімнаті, сонця промені прокляті,
Опускалися на мене, тіпа блін чогось хотіли
Я пройшов вже стан психозу, пролетів ефект дуріння,
Шо настало я не знаю, відчував лиш отупіння.
встав і підійшов до бару, відкрутив смердючу пляшку,
І відпив десь половину, в клітці заспівала пташка,
Я відкрив вікно і клітку викинув до чорта в пекло,
Я кретин, і сам я точно попаду туди напевно.
А-а-а-а наплював я на життя,
Загубився і без шансів,
Світла більше тут нема,
Я маніяк з довбучи трансів.
Добре, добре шо пішла ти,
Це найліпше шо зробив я,
Ти втекла як з клітки пташка,
Головне шо відпустив я.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design