У вічних мандрах десь
Згубили ми бездумно
Той солом`яний рай,
Де світ був цільним весь,
Де не було нам сумно
І плинув днів розмай,
І сходив нанівець.
Та, як не згадуй, все одно
Вже, скільки не гадай,
Розкинув долі нам Творець,
Перетворивши воду на вино.
Навіщо все? Піди, узнай...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design