Світ навколо був величним
довгі дні, коротші ночі,
сонна річка парувала
і на диво був затишним
в тім садку куток, де інші
не бували. Там співала
пташка тихо нам, безгрішним
та від леза був гострішим
місяць новий. Десь літала,
наче тінь, любов предвічна
й кожен знак в небесній тиші
був умовним. Вгамувала
доля пристрасті, навічно
ми давно з тобою інші
й навкруги зима настала.
